1. Герої вмирають. Раз та назавжди. Я бачив. Крапка.

2. Закону бумеранга не існує. Це нереально тупорила маячня та взагалі беззмістовна гра слів яку використовують люди, максимально далекі від будь-чого, окрім кухні та дивану. Без образ. Хоча мені чхати. Ображайтесь.

3. Їх діти та онуки нічого не відчують, ніякі кари на їх голову не впадуть. Якщо ми їх не скинемо.

Доведено всією історією цієї недокраїни.

4. “Янгола охоронця” , “божої опіки”, “молимось за вас” і все інше з цієї опери – фтопку. Це не працює.
Не відводить уламки та кулі. Це лише максимально можливий із існуючих на сьогодні різновидів моветону. Внізапна.
Не знаєте , що написати – нічого не пишіть. Це краще.

5. “Бог все бачить, та все всім ваздасться”. Богу пох*й. Ми надто дрібні іскри вночі, щоб за нами спостерігати. Якщо ви вважаєте інакше – вітаю, ви впали у ваш же шостий смертний гріх. Гординю.

6. Ненавидіти плохо. Ненависть спалює. Дурня. Ненависть природний захисний елемент еволюції – захист від оскаженілих істот свого виду. Ненависть дає шалений виток енергії та завжди врівноважується вашою любовью до оточуючих.
Якщо ви нікого не любите це вже до вас питання.

7. “Все буде України, я дізнавався”. Йди у військомат, бовдур. Або відправ туди свого чоловіка/сина/брата/хлопця. Тоді, можливо, в України буде шанс бути.

Дорослішайте.

Дорослішайте, сука, швидше. В нас дуже мало залишилось на це часу.

Це аксіоми. З теоремами їб*ться самі. Спасіба. Пажалуста .

Володимир Шевченко