Хочу сказати, що я вражений силою нашої Армії і стратегічним мисленням Залужного. Але найбільше вражений вмінням дотримуватись інформаційної тиші. Я ще вночі знав, що наші на Харківщині серйозно просунулись вперед. Знав, що українське військо вже в Ізюмі. Знав про Куп’янськ і Лиман.

Десь до 4 ранку не міг заснути. Кожних пів години дзвонили побратими і в емоціях розповідали як ми йдемо вперед, як ворог кидає техніку і сотнями здається в полон.

Думаю, на ранок точно хтось дасть цю інформацію, але ні – далі тиша. І це так круто, коли почався потужний контрнаступ, а всі мовчать, бо треба мовчати! Ми вчимось не по днях, а по годинах

Що стосується самої військової операції, тут можна писати і писати, але хочеться висловитись найпростіше: Україна має першу Армію в світі! Сучасна зброя – це успіх, а вмотивовані, сильні і вірні своїй країні солдати – це перемога!

Єдине, що особисто мене засмутило, що не можу зараз бути там, поряд з тими, кого безмежно поважаю і захоплююсь.

P.s. …

Володимир Парасюк