Сьогодні черга Софії отримувати від бійця подарунок, він підписує їй великий синьо-жовтий прапор.

Подарунок бійцю від 9-річна Софійка став для нього оберегом, який не раз рятував йому життя. Пів року тому 9-річна Софійка разом з однокласниками передала через волонтерів листи на передову. У конверт дівчинка поклала вервечку. Лист дістався Даниїлу, і вервичку він став носити із собою у кожен бій. Був пораненим, вижив, зараз на реабілітації у Львові – саме там і мешкає Софійка, тож їм вдалося познайомитись, йдеться в ТСН. 

“Хотіли щось особливе покласти, поклали туди вервечку”, – розповідає дівчинка. 

“Цей лист мене дуже зворушив, я його тримав у своєму штурмовому рюкзаку, поки ми не поїхали на Бахмут, де він вже згорів”, – розповідає Данііл. 

Вервиця – досі із ним. Вона наче оберіг, каже військовий. У запекліших боях він виходив живим “27 березня я зайшов з побратимами своїми, втратив друга. Тобто ми зайшли п’ятеро, втратили трьох. На той час вже були поранені, ми зайшли виносити поранених. Я вже думав, що звідти теж не вийду”, – так описує військовий лише один з таких дивовижних порятунків у Кремінній. 

Даніїл впевнений, що вервиця допомогла йому вижити і під Бахмутом. “Нас обстріляли, і один з боєприпасів потрапив просто під ноги, я не знаю, як мене ні одним осколком не зачепило. Я вважаю це реально диво, тому що там така траєкторія розльоту, шо обов’язково попаде”, – переконує військовий. 

Даніілу – 24 роки, він родом з Херсона. До війни був моряком, та безкрає море на степи Донбасу поміняв у квітні. “Я повернувся з рейсу, був моряком, взагалі живу в Херсоні. Пішов в рейс на 7 місяців, коли вже приїхав сюди, Херсон був окупований”, – розповідає він. 

Що військовий хоче з нею зустрітися та подякувати за оберіг, Софійка дізналася від батька однокласниці, який теж був на фронті. “Дуже велика радість, гарна новина, я плакала, я просто не могла зупинитися”, – розповідає мама школярки. 

Волонтери кажуть, що листи від дітей дуже надихають захисників, малюнки носять із собою у кишенях, вішають у бліндажах. “Дуже дякують, тому що вони бачать для чого вони перебувають там”, – додає Василь. 

Сьогодні черга Софії отримувати від бійця подарунок, він підписує їй великий синьо-жовтий прапор. Ще деякий час перебуватиме у Львові на ротації, а згодом повернеться на фронт.