Поховали офіцера у рідному селі Уличне з військовими почестями.

32-річний Андрій Филяк пішов воювати торік у квітні, був командиром танкового взводу 25 бригади. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав поранення несумісне з життям, йдеться в ТСН. 

На подвір’я родини Филяк йдуть натовп людей, щоб вшанувати односельця-захисника. Дружина розповідає, у день його загибелі відчула щось лихе, а телефон чоловіка не відповідав. “Я це відчула вночі, страшна біль у грудях, я вже відчувала, що його немає. Зателефонувала до побратимів, сказали, що він загинув”, – розповідає дружина Галина.  

Андрію було 32 роки, працював будівельником. Торік у квітні отримав повістку і пішов воювати. Офіцер був командиром танкового взводу. Понад рік захищав Україну в запеклих боях. Загинув 16 травня у селі Новосадове на Донеччині. “Дрон їх засік, якраз вони вийшли з танка і по ним прилетіло, хлопці поранені, а в мого чоловіка дуже важке поранення ,несумісне з життям”, – додає жінка. 

Без батька залишилося двоє дітей – семирічний син та донька, якій виповнилося всього чотири. Він мріяв, що його діти житимуть у мирній країні, а про любов до родини говорив у кожній розмові і в останній – напередодні загибелі.  “Коли мені повідомили вже офіційно, що він загинув, перші слова, що мені сказали – тримайтеся, він вас дуже сильно любив. Всі про це знали. Він усім розказував, як мене любить і постійно телефонував”, – каже Галина.  

У селі Андрія дуже поважали, сусіди кажуть, він був безвідмовний і допомагав завжди. Коли торік для його його взводу потрібна була машина – гроші збирало усе село. “Андрій людина-душа, ми жили на одній вулиці, то в селі проти нього ніхто поганого слова не сказав. Людина-душа, поможе, підкаже”, – розповідає сусід Андрій.