Батько трьох дітей Тарас Щирба мав можливість не воювати, але обрав захищати Україну.

Як передає Суспільне, чоловік загинув наприкінці листопада минулого року на Донеччині. politeka.net

“Я відчуваю, що маю бути там”, – слова, які він сказав матері, йдучи до війська.

Матір загиблого в російсько-українській війні бійця Тараса Щирби щодня відвідує заупокійні служби в церкві. Вона розповіла, що її сина поховали торік 5 грудня. Він загинув поблизу селища Кордюмівка.

“Мене врятували довгі розмови з отцем Василем Іванівим. Він дуже багато часу на мене витратив. Багато зі мною розмовляв. Я розумію, що цю пустку повинен заповнити Бог. Я стараюся, щоб так сталося, але втрачати рідних дуже складно”, – каже Надія Щирба.

Від 28 лютого додому приїжджав тричі на кілька днів, розповіла сестра бійця Оксана Поберейко.

“Він був в гостях у нас трошки. Ми сиділи родиною: батьки, дружина його, діти, моя сім’я. Розмовляли. Не багато розказував про свої військові будні, але був такий зосереджений, якийсь такий врівноважений, спокійний. Оскільки він твердо знав, що він хоче там бути. Мама пробувала його переконати: “Тарасику, в тебе троє дітей. Є можливість повернутися додому”. А він казав: “Я відчуваю, що я там маю бути”. Дуже тепле, родинне було у нас спілкування і останні фото, які ми зробили разом, я їх тримаю завжди біля себе”.

Надія Щирба каже, у смерть сина не вірила до останнього.

“Вони були на “нулі” і прилетіла міна, розірвалася і їх поранило. В нього було поранення в ліву сторону, так навпроти серця, де закінчується бронежилет зі спини. Тарас витягнув ще трьох побратимів і повертався по зброю і впав без свідомості. Забрали його в швидку, я не знаю куди його довезли, але подивилися, що там складне поранення і перевантажили в іншу швидку, і повезли в Дніпро. Він мав тату “Тризуб”, він мав молитву нижче серця “Царю небесний”, на лівій руці в нього був червоно-чорний прапор і напис: “За Україну, за її волю”. І всі тату зійшлися. І ми не вірили. І ми сподівалися, що це такі тату, які багато хто робить”.

Поховали Тараса Щирбу на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в Тернополі. Йому було 37 років. Чоловіку присвоїли звання почесного громадянина Тернополя посмертно. У Тараса Щирби залишилися дружина і троє дітей.