Російське командування чудово розуміє, що Запорізька область є ключем до звільнення.
Не дивлячись на домисли, що з’явилися зараз у відкритих джерелах, про те, що російські окупанти готуються до жесту доброї волі в Запорізькій області, військовий експерт Олександр Коваленко ніяк не може розділити ці емоції з авторами їхньої ретрансляції.
“Нагадаю, що коли росіяни готували втечу з правобережжя Херсощини, я регулярно вказував на виразні ознаки цього процесу, тоді як більшість говорили про якусь пастку, хитрий план окупантів та інше щось там.
Мене не бентежив той факт, що я був у критичній меншості, що мене в принципі ніколи не бентежило. І в даному випадку замість радісного підтвердження факту підготовки окупантами шляхів відходу я змушений констатувати те, що таких ознак – немає”, – пише військовий експерт Олександр Коваленко у своєму телеграмі.
Навіть те, що зараз відбувається на лівобережній частині Херсонщини, не є актом доброї волі, а відведенням підрозділів з метою мінімізації втрат РВВ у 20-кілометровій операційній зоні артилерії ЗСУ.
Але повернемося до Запорізької області.
В даний час загальна чисельність угруповання РВВ в даній локації перевищила 20 БТГр, частина з яких навіть пройшли ротацію і оновили боєздатність. У безпосередній локації проходить підготовка ліній оборони та зведення оборонних рубежів.
Складається враження, що весь артилерійський потенціал, що залишився біля РВВ на Південному плацдармі, концентрують по лінії зіткнення в Запорізькій області. Концентрація ведеться у напрямі Василівки та Токмака, при тому, що з артилерій у РВВ загалом проблема.
Проблема полягає в пропорційній відсутності кількості стовбурів, на необхідний фронт покриття, а також гострому дефіциті боєкомплекту, що не дозволяє ефективно застосовувати навіть це обмежене число едієнц.
Російське командування чудово розуміє, що Запорізька область є ключем до звільнення Півдня і просто взяти і помахати ручкою – ні, в даному випадку вони цього робити не стануть.
Якщо тільки найближчим часом вони не зможуть всю цю біомасу забезпечувати силами та засобами підтримки оборонних дій. А причиною цього може стати несподівана втрата логістики через СОТ Криму на материковий Південь України.
Подібний сценарій цілком реалістичний, але поки що не реалізований за низкою тимчасово суттєвих причин, але цілком вирішуваних за бажання і перспективі. Проте в даний час він не реалізований і говорити, про що рано.
А тому, як би комусь того не хотілося, але найближчого місяця, а можливо й півтора, ми на Запорізькій локації не побачимо серйозних натяків на різноманітні жести доброї волі. З іншого боку, дуже неоднозначною залишається операційна зона лівобережки.
Справа в тому, що поки дозріватиме Запорізька локація, саме лівобережка Херсонщини може привернути нашу з вами увагу, різного роду операційною активністю. Тим більше, що у РВВ там з кожним днем все менше фактор контролю ситуації на території.
Напередодні ОК “Південь” повідомило, що у Мелітополі росіяни готуються до такого ж самого сценарію, який здійснили в Херсоні, а саме – піти з міста.
Певні дії окупантів на території Херсонської та Запорізької областей, свідчать про те, що вони ймовірно збираються відходити звідти у бік Криму. Про це 24 каналу розповів військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан.
За його словами, росіяни не зможуть утримувати територію по всій лінії фронту, починаючи від Кінбурнської коси на Заході й до Сватового – на Сході, а це близько 1000 кілометрів і на глибину приблизно 100 кілометрів.
Ця лінія фронту притиснута до Азовського і Чорного морів, а також притискається річкою Дніпро і нашим фронтом від Запоріжжя до Донецька,– наголосив експерт.
Він вважає, що будь-який рух, що розтинає, української армії до Азовського моря перетворює угруповання ворога в оперативний котел. І йому доведеться з цього котла потім вибиратися.
Мелітополь з точки зору України важливий, як напрямок, а для Росії з точку зору оборони він небезпечний, його складно обороняти. Однак, як події розвиватимуться далі, наразі невідомо. Нам залишається тільки вірити у силу ЗСУ.