Керівниця Офісу Генерального прокурора Ірина Венедіктова поділилася з українцями важливими даними щодо прокурорів, які не пройшли атестацію і намагаються поновитися на посаді через суд. Колишні співробітники також домагаються виплати зарплати за той період, який вони не працювали.
Суди вже розглянули 34 позови, 15 з яких задовольнили. Позивачам Офіс генпрокурора вже повинен виплатити 4,8 млн грн. Крім того, вже близько 60 позовів задоволено з питань люстрації — люстрованим треба виплатити близько 50 млн грн.
Про це повідомила Венедіктова на засіданні Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності.
“У судах зараз знаходяться 1006 справ за позовами колишніх працівників органів прокуратури як в Офіс генпрокурора, так і в регіональні прокуратури. Зокрема, 15 — про визнання протиправними та скасування нормативно-правових актів генпрокурора, 676 — це про відновлення на роботі в Офісі генерального прокурора, 315 — про відновлення прокурорів регіональних прокуратур.
Причому це не тільки відновлення на роботі, це і відшкодування моральної шкоди, безпосередньо зобов’язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу… тобто, це комплексні позови, які будуть мати системні наслідки”, — заявила Венедіктова.
Також генпрокурорка уточнила, що середня зарплата прокурора Офісу генерального прокурора становить орієнтовно 30 тисяч гривень. Вона розповіла, що на початку атестації прокурорів кількість осіб, які були в Генпрокуратурі, складала 1339, з них в Офіс генпрокурора висловили намір перейти 1083 особи — майже 81%.
Після трьох етапів атестації — тестів на професійні знання, тестів на загальні здібності і навички і проведення співбесід — до Офісу генпрокурора перейшло 610 працівників, це 45% тих прокурорів, які працювали в Генпрокуратурі.
Важливо нагадати, що закон “Про очищення влади”, поштовхом для розробки якого стали наслідки президентства Віктора Януковича, визначає принципи проведення перевірки держслужбовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування та забороняє займати державні посади протягом 5 і 10 років певним категоріям фізичних осіб.
При цьому Конституційний суд вже п’ятий рік розглядає законність люстрації. На початку березня 2020 прийняття рішення з цього питання знову перенесли. Зараз Конституційний суд перейшов до закритої частини розгляду на відповідність Конституції закону про люстрацію.
Подання ще п’ять років тому внесли Верховний Суд та 47 народних депутатів.
Європейський суд із прав людини раніше став на бік п’ятьох люстрованих українських чиновників. Визнав, що їх звільнили з порушенням їхніх прав. Зобов’язав компенсувати по 5 тисяч євро моральних збитків кожному. Неотриману зарплату за весь період відсутності вони могли відсудити вже в українських судах.
