Це був 284-й підтверджений літак зс рф, знищений в небі над Україною. російську «Су-шку» навіки упокоїв у донецьких степах бойовий розрахунок ПЗРК у складі молодшого сержанта Олексія Новіцького та старшого солдата Михайла Костя. На жаль, ця перемога далася нам гіркою ціною, за неї довелося заплатити життям воїна.
5 січня: Бахмут, «Стінгер», «Су-шка»
5 січня 2023 року. Воїни окремої механізованої бригади ведуть запеклі бої, обороняючи Бахмут від російських окупантів. На постах повітряного спостереження стрільці-зенітники в цілодобовому режимі відслідковують обстановку в небі над полем бою. Приблизно о пів на десяту ранку з ротного КП надходить сповіщення, що в зону ураження увійшли три російські літаки — два винищувачі Су-27 і штурмовик Су-25.
—Ми перебували на спостережному посту й отримали інформацію про можливу роботу ворожої авіації. Наших літаків в цей час у небі не було, тож було поставлено завдання знищувати усі повітряні об’єкти. Невдовзі ми запримітили кілька «Су-шок», але на досить значній відстані. Ми продовжували спостерігати. Через сильний мороз «Казах» (позивний Олексія Новіцького) спустився у сховище, щоб трішки відігріти руки — коли стріляєш, краще, щоб вони досконало працювали, — пригадує Михайло Кость.
Невдовзі настав момент, коли пілот російського Су-25 почав зниження для атаки, несучи бомби до наших позицій. Розрахунок ППО діяв швидко і професійно, рахунок ішов на секунди. Кость гукнув Новіцького на позицію.
— «Казах» буквально злетів на позицію, швидко зорієнтувався по цілі, підхопив у мене «Стінгер», навівся і вистрелив. За кілька секунд ми побачили купу чорного диму. Згодом аеророзвідники підтвердили збиття «Су-шки», віднайшовши її уламки дроном. Що й казати, ми всі були неймовірно раді влучному пострілу, адже збити російську «пташку» піхоті щастить далеко не кожного дня, — розповідає Михайло Кость.
Тріумфальний момент перемоги українських піхотинців над російським штурмовиком випадково вдалося зафіксувати на відеокамеру телефону. Між героями поєдинку та зв’язківцем на КП тоді відбувся такий діалог:
—Дивись, братику, в бінокль!
— Є падіння…..! Бачу падіння!
— Повтори, повтори!
— Сушка впала!…. Як прийняли?
Підпис до відео:5 січня 2023 року, Бахмут, кадри знищення російського літка Су-25. Відео надане побратимами Олексія Новіцького
Фатальна випадковість
Так, неймовірні емоції від цієї перемоги сповнювали не лише Костя і Новіцького, а й їхніх побратимів. Хтось із хлопців підібрав з підлоги поруйнованого будинку, в якому був пост спостереження, спортивну медаль на синьо-жовтій стрічці, й усі дружно нагородили нею автора влучного пострілу. Зробили кілька світлин на пам’ять з Героєм. Як виявилося — це були останні фотографії молодшого сержанта Олексія Новіцького.
— Очікувалося, що літаки противника можуть ще повернуться, тому нам треба було змінити «засвічену позицію», — розповідає Михайло Кость, котрий нині перебуває на лікування у госпіталі.
— Ми оперативно зібралися й вирушили на запасну позицію. У цей час розпочався артилерійський обстріл. Я навіть не зрозумів, звідки до нас «прилетіло». Мене підкинуло вибуховою хвилею, гепнуло об землю. Я піднявся, підхопив «Стінгер», намірився рвонути до укриття і тут побачив знерухомленого «Казаха»…
Фатальна випадковість — з тих, які трапляються на фронті.
На жаль, від уламків снаряда, що упав поруч, Олексій Новіцький дістав поранення, не сумісні з життям. Михайлові ж побратими надали медичну допомогу й зуміли швидко переправити до медиків.
Зголосився добровольцем захищати Україну
Олексій Новіцький народився і виріс на Хмельниччині, де в нього залишилися троє дітей і мати. До війни працював будівельником, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення зс рф, у перші ж дні він зголосився добровольцем йти захищати Україну від ворога. Під час навчання свою військову професію він опанував дуже швидко і глибоко.
— За минулі місяці війни Олексій Новіцький, як і більшість наших бійців, став насправді професійним воїном: відважним, рішучим і надійним, — розповідає пресофіцер механізованої бригади Олег Зелінський. — Власне, знищена ним російська «Су-шка» яскраве цьому підтвердження.
Побратим Олексія, Михайло Кость, відзначає сильні сторони характеру і людські якості свого товариша:
— Ми з Олексієм познайомилися в перші ж дні після призову до ЗСУ. Разом опановували військовий фах, спільно організовували свій похідний побут. Він був надзвичайно чуйною людиною. Завжди радо брався допомогти, якщо його за щось просили. Олексій був добрий товариш, я б дружив з ним усе життя…
Заслужив звання «Герой України»
І командування бригади, і побратими молодшого сержанта Олексія Новіцького, одностайні в переконанні — він достойний найвищої державної відзнаки, звання «Герой України». Відповідне подання уже готове й увесь колектив бригади очікує на позитивне рішення.
—За майже рік війни багато військовослужбовців нашої бригади здійснили вчинки, які однозначно варто називати подвигом, — розповідає Олег Зелінський. — На нашому колективному рахунку є чимало знищеної техніки окупантів — танків, гармат, бронемашин тощо, а також низка вдалих операції та, може, й тисячі ліквідованих загарбників. Однак влучний постріл оператора ПЗРК «Стінгер» молодшого сержанта Олексія Новіцького — справді професійний і героїчний, вчинений у складних умовах надзвичайно запеклих боїв за Бахмут. Він дійсно заслужив звання «Герой України».
