4 липня у запеклих боях за Донецьку область загинув талановитий 19-річний ватерполіст Всеволод Татьков.
Молодий харківський спортсмен був воїном спецпідрозділу ГУР Міноборони Kraken з позивним “Шеф”.
І під час свого останнього бою допомагав евакуювати з-під ворожого вогню поранених побратимів.
Татьков народився у Харкові, був вихованцем СДЮСШОР з водних видів спорту Яни Клочкової та місцевого коледжу спорту.
До повномасштабної війни з Росією Всеволод виступав у чемпіонаті України у складі збірної Харківської області-1, був багаторазовим призером національної першості з водного поло серед юніорів та юнаків. Талановитий хлопець мав великі перспективи.
Однак Татьков не зміг залишитися осторонь, коли РФ напала на його рідний Харків. У день повномасштабного вторгнення російських окупантів 24 лютого 2022 Всеволоду тільки виповнилося 18 років. Однак він одразу ж вступив до місцевої територіальної оборони, а після проходження навчання приєднався до спецпідрозділу “Кракен”.
“Всеволод одразу пішов добровольцем захищати свій рідний Харків. Брав участь у звільненні Харківської області та Донбасу, а також у боях за “дорогу життя”, – згадав його командир.
Останнім часом “Кракен” звільняв територію Донецької області. 4 липня 19-річний “Шеф” вирушив на своє останнє вкрай небезпечне завдання – разом з іншими бійцями він мав звільнити та евакуювати поранених побратимів із оточення у районі Бахмута. Однак під час рятувальної операції Всеволоду довелося віддати своє життя.
“Шеф” був тією людиною, яка була готова пожертвувати собою заради порятунку інших”, – зазначив командир спортсмена.
“Ти – велика втрата для мене. Ти не уявляєш, як мені було важко дзвонити твоїм батькам. Я знаю, як ти розповідав їм про мене щоразу. І я намагався бути тобі гарним другом і гідним командиром”, – написав воїн “Кракена” .
“У 18 років Всеволод мужньо став на захист нашої країни. Тяжка втрата, талановитий спортсмен, щирий, добрий хлопець. Висловлюємо свої щирі співчуття близьким та рідним!” – повідомили у школі олімпійського резерву.
“Дуже боляче втратити в 19 років любого онука. Дитина, яку все життя пестувала сім’я. Біль і сльози. Як з цим жити… Ми втратили своє коріння. Пам’ятаємо вічно, наш герой”, – написала розбита горем бабуся Людмила Скачко.
