«Я – патріот і дуже люблю Україну, але від армії спитляю, хай хтось інший йде.»
Так воно, друзі, не працює!

Всім страшно. Ви думаєте сотні тисяч наших військових дуже хочуть сидіти в окопах при температурі +33? Вони б може теж хотіли забити на все і піти додому, до рідних. Але ні, вони стоять і стримують ворога. А чим вони гірші за інших?

На фронті є хлопці, які по 4 місяці на відпочинку не були. Їх треба поміняти. А ким? Коли відбили Київ, стало трошки легше і в частини населення війна чомусь закінчилась.

І не всі тут такі професіонали. Зараз айтішники танки палять, а ще місяць тому за кодом сиділи.

Ми вчимось у цій жахливій реальності.

Просто зрозумійте, що всі пройдуть це випробування, тому не витрачайте час і краще добре готуйтесь. Збройні Сили – це не покарання, а обов‘язок, який потрібно виконати.

Я не хочу щоб ці слова у когось викликали емоції чи протиріччя. Просто будьте чесними перед собою і головне перед тими хто в цю землю зараз вгризається, щоб існувало життя.
Доброго ранку!