Захищаючи Україну, загинув воїн із Хмельниччини Максим Басистий. Свій останній бій він прийняв 5 липня під Бахмутом.
Син військового, він ще у 2014-му обрав шлях захисту рідної землі, адже, як кажуть ті, хто знав Максима, не міг вчинити інакше. Про загибель Героя сповістили у Ленковецькій територіальній громаді.
“Ще одна втрата. Ще один житель нашої громади став лицарем Небесного війська. 5 липня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області загинув солдат Басистий Максим Володимирович, водій 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини А4638. Вічна пам’ять і слава Герою!” – зазначено у повідомленні на сторінці Ленковецької об’єднаної територіальної громади у Facebook.
Народився Максим Басистий у селі Чотирбоки Шепетівського району 2 жовтня 1984 року.
“Він мав досвід у військовій справі з 2014 року, один із перших пішов обороняти нашу державу, по-іншому він не міг. Максим – син військового, він дуже рано втратив батька. Закінчив Чотирбоцьку школу, навчався у технікумі, але потрібно було працювати, щоб допомагати мамі й молодшому брату. Коли 24.02.2022 р. розпочалася війна, він знову пішов воювати. Побратими про нього відгукуються як про надійного товариша, який під час бойових завдань завжди виручав, прикривав, із ним було надійно”, – розповіла землячка полеглого Героя, співробітниця місцевої школи Євгенія Березніцька.
Нещодавно за звитягу на полі бою Максим Басистий отримав відзнаку “Золотий хрест” від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Цей нагрудний знак вручається за успішне виконання бойових завдань. Зазвичай “Золотим хрестом” нагороджують воїнів, яких раніше було відзначено “Сталевим хрестом”, або його отримують захисники, які здійснили визначний вчинок.
У воїна залишилися мама, брат, дружина та маленький син.
“Сусіди і жителі села пам’ятатимуть тебе, Максиме, ти був добрим і щирим, ти та людина, про яку кажуть, що останню сорочку віддасть. Ти наш Герой! Синові тільки гордитися таким батьком. Висловлюємо свої співчуття матері Тетяні Миколаївні, дружині Юлії, синочку Володимиру та всій родині. Царство небесне і світла пам’ять нашому Герою… Але повірити в те, що ти став Янголом Небесним, не можу. Бо зростав ти на моїх очах, і остання наша розмова ще довго мені не забудеться”, – зазначила Березніцька.
Про день, час зустрічі та громадське прощання з Героєм в Чотирбоцькому старостинському окрузі обіцяють повідомити додатково.