Пропонувати провести вибори під час війни – це працювати проти країни. Не можна розводити по партіям ні тил, ні -тим більше!- війська та волонтерів.
Тільки єдність нації забезпечує успіх.
Саме тому в Конституції чорним по білому записано:
«Стаття 83 Конституції України
У разі закінчення строку повноважень ВР України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.»
Ну от як можна не побачити в тексті Конституції, що ця ВР працює до обрання нової ПІСЛЯ скасування воєнного стану?
Стефанчук зміг!
Сидячи в блюзнірському псевдовійськовому камуфляжі у теплому кріслі спікера ВР він пропонує поділити і тил, і волонтерів і Армію на партійні групи.
У такій позиції – нуль турботи про державу. Але максимум надій утримати владу.
Здавалось би абсурд – партія, яка має монобільшість, раптом хоче перевиборів.
Але все очевидно: слуги розуміють, що вони стали символом некомпетентності, корупції та аморальності. Тому швидко ліплять нове партутворення.
Але зелена дилетантура дуже боїться справжніх виборів. І тому хочуть провести трюк під час воєнного стану по своїм правилам – на єдиному марафоні за єдину партію.
Цього не вийде.
Бо міліонна Армія воює за вільну Україну.
І ми не віддамо наші свободи ні чужим ні доморощеним диктаторам.
