За великими очікуваннями йдуть великі розчарування.

23-річний Євген жив з мамою та татом у просторій квартирі, а по сусідству, у приватному секторі, жили його бабуся та дідусь. Це була зразково-показова сім’я, в якій кожного любили, хвалили та цінували. І Женя теж старався: отримував добрі оцінки.

Він, звичайно, чув про дітей і старих, що живуть у казенних будинках, бачив маргінальні сім’ї, розумів жах їхнього стану, але ніколи не замислювався про те, як пощастило саме йому.

Тільки зараз він став усвідомлювати це. Коли одержав диплом, тато влаштував його на добру роботу. І продемонстрував на недільній вечері ключі від нової квартири: на неї пішли всі нагромадження сім’ї.

Ровесники Жені йшли від батьків на орендовані квартири або залишалися жити в рідному домі, страждали від нотацій і моралі. А в нього буде своє житло, з ремонтом!

Женя працював на совість, його хвалили. Через деякий час він закохався у дівчину. Вона приїжджала, з іншого міста. Освічена, активна. Сім’ї вона сподобалася.

«Мам, тільки нам потрібна буде твоя допомога. Батьки Тані живуть за тисячу кілометрів, а хтось повинен нам допомагати з нашими трьома дітьми» — говорив Женя.

Мама розчулювалася, наречена посміхалася.

Але не встигли зіграти весілля, як усе звалилося.

Спершу не стало діда, за ним пішла бабуся. Буквально за кілька місяців. Але це природний перебіг подій, йому ніяк не можна протистояти. Але те, що зробили батьки, було справжньою підніжкою та ударом у спину.

Батько взяв із полички ключі від квартири, яка призначалася Жені, перевіз усі свої речі та став жити в ній зі своєю молодою колегою. Мама без вагань покликала на звільнену житлоплощу сусіда, в якого давно була закохана, але не дозволяла собі нічого зайвого. Після вчинку чоловіка тата Жені вона зрозуміла, що їй можна все.

На сина ніхто не звертав жодної уваги.

У мами та тата — новий медовий місяць. Тож готуй собі сам. Або попроси свою наречену.

Наречена ж вирішила весілля відкласти. Вона не припускала, що жити їй доведеться в одній квартирі зі свекрухою та стороннім чоловіком.

У Жені з’явилося відчуття, що його зрадили. Всі й одразу.

Бабуся та дідусь лікувалися самостійно, відкидали допомогу лікарів. Батьки тільки про себе й думають. А наречена – повне розчарування. Без житла він їй не потрібен.

Правильно кажуть, треба боятися не ворогів, а близьких. Саме вони здатні зрадити у найнесподіваніший момент.

Так мислять лише незрілі люди.

Що бачить людина із високої дзвіниці років?

Письменник Сомерсет Моем геніально сформулював думку:

Коли ви станете старшим, ви зрозумієте, що у світі можна хоч якось жити тільки за однієї неодмінної умови: треба зрозуміти, що егоїзм — це природна властивість людини.

Ви вимагаєте безкорисливості від інших, але ж це жахлива претензія: ви хочете, щоб вони пожертвували своїми бажаннями заради ваших. З якого дива?

Коли ви примиритеся з думкою, що кожен живе тільки для себе, ви будете поблажливіше до своїх ближніх. Вони перестануть обманювати ваші надії, і ви почнете ставитися до них набагато милосердніше. Люди прагнуть у житті лише одного — насолоди.А ви погоджуєтесь з такою думкою?