Кілька думок, поки є вільна хвилинка.

Ця війна буде тривати довго. Можливо, роками.

Більше того, поки не зруйнуємо московську імперію і поки вона не розвалиться на кілька десятків малих держав — у нас не буде миру, будуть лише періоди нестійкого затишшя перед новим боєм.

Ми не Америка і не Китай. У нас немає величезних ресурсів, нас не відгороджує океан і в нас не півтора мільярди населення.

Щоб вижити, нам потрібне надзусилля, абсолютне напруження усіх сил. Штука в тому, що поразки ми просто не побачимо — вони будуть вбивати абсолютно всіх, хто навіть теоретично може чинити спротив — а всіх інших перетворять на рабів.

Щоб вижити, Україна має стати найбільш мілітаризованою державою світу.

Всі гроші і ресурси на армію, армію, ще раз на армію, потім на національну культуру, освіту та медицину, а потім на все інше, якщо щось залишиться. Жорстко, але іншого шляху просто нема, якщо хочемо жити.

Уроки поводження зі зброєю зі школи. Тотальна система базової військової підготовки для всіх без жодних виключень. Ствол у кожній хаті та регулярні збори резервістів. І це не лише зараз, а назавжди.

Ми на вічному фронтирі. На Схід від нас завжди буде небезпека. Так було тисячу років тому, так буде і через тисячу.

Хороша новина в тому, що коли ми переможемо, ми будемо настільки круті, що навіть уявити собі зараз складно. Ми приречені на лідерство.

Так бачу.

Андрій Іллєнко