Люба моя дитино, прошу тебе будь терплячою, як зрозумієш, що я старію. Прошу тебе, люба дівчинко, спробуй зрозуміти, що відчуваю я. Постарайся не перебивати мене у випадках, коли я по декілька разів повторюватиму одне і те ж, і не казати «Ти ж вже неодноразово це розказувала». Просто згадай, коли я по кілька разів щовечора читала тобі одні і ті ж казочки, і вислухай мене спокійно без зауважень.
Не нервуйся, коли мені тяжко буде опановувати новітні технології і не дивися на мене з докором. Згадай, як я спокійно, не нервуючись, довго та терпляче навчала тебе простих та важливих речей таких, як розчісування волосся, одягання чи користування столовими приборами. Прошу тебе, дитино, спробуй зрозуміти мене, коли помітиш, що я старію.
Пам’ятай, дитино, що для мене бути поруч з тобою – найважливіше у житті. Тому не дратуйся і не показуй зарозумілість, якщо я раптом втрачатиму суть розмови. Будь ласка, спокійно дай мені час згадати.
Люба дитино, простягни мені свою руку, коли мої старенькі і втомлені ноги не будуть йти так швидко, як раніше. Колись я тебе підтримувала і не давала впасти, коли ти намагалася зробити свої перші непевні кроки. Не сумуй, коли настане цей день, а просто будь поруч до кінця мого життя.
Для мене час, проведений з тобою, і радість від нього є найдорожчими у житті. Дарувавши тобі любов і усмішки щодня і роблячи це зараз, я хочу сказати, що дуже тебе люблю, моя дорога дівчинко.