Люба, тобі ніхто нічого не винен…

У 1966 інвестиційний аналітик Гаррі Браун на різдво написав своїй дев’ятирічній доньці лист, який досі цитують. Він пояснив дівчинці, що ніщо у цьому світі – навіть любов – не можна сприймати як належне.

Привіт, люба. Зараз Різдво, і у мене звична проблема – який подарунок тобі обрати. Я знаю, що тебе тішить – книжки, ігри, плаття. Але я дуже себелюбний. Я хочу подарувати тобі щось таке, що залишиться з тобою довше, ніж кілька днів, чи навіть років. Я хочу подарувати тобі щось, що буде нагадувати тобі про мене кожного Різдва. І, знаєш, здається я обрав подарунок. Я подарую тобі одну просту правду, яку мені довелося засвоювати багато років. Якщо ти зрозумієш її зараз, ти збагатиш своє життя сотнями різними способами і це відгородить тебе від маси проблем у майбутньому.

Так ось: тобі ніхто нічого не винен

Це означає, що ніхто не живе для тебе, люба. Тому що ніхто не є тобою. Кожна людина живе для самої себе. Єдине, що вона може відчути – це своє власне щастя. Якщо ти зрозумієш, що ніхто не повинен організовувати тобі щастя, ти звільнишся від очікування неможливого.

Це означає, що ніхто не зобов’язаний тебе любити. Якщо хтось тебе любить – це означає, що в тобі є щось таке особливе, що робить його щасливим. З’ясуй, що це, постарайся зробити це міцнішим, і тоді тебе любитимуть ще більше.

Коли люди щось роблять для тебе, це відбувається лише тому, що вони самі хочуть це зробити. Тому що в тебе є щось важливе для них – щось, що викликає у них бажання сподобатися тобі. Але зовсім не тому, що вони тобі винні. Якщо твої друзі хочуть бути з тобою, це відбувається не з відчуття обов’язку.

Ніхто не повинен тебе поважати. І деякі люди не будуть до тебе добрими. Але у той момент, коли ти засвоїш, що ніхто не зобов’язаний робити тобі добро, і що хтось може бути з тобою недобрим, ти навчишся таких людей уникати. Тому що ти їм теж нічого не винна.

І ще раз: ніхто тобі нічого не винен

Ти повинна стати кращою перш за все для самої себе. Тому що якщо у тебе вийде, інші люди захочуть бути з тобою, захочуть давати тобі різні штуки в обмін на те, що ти можеш дати їм. А хтось не захоче бути з тобою, і причини будуть зовсім не в тобі. Якщо таке станеться – просто шукай інші відносини. Нехай чужа проблема не стає твоєю.

У той момент, коли ти зрозумієш, що любов і повагу оточуючих потрібно заробити, ти вже не будеш чекати неможливого і ти не будеш розчарована. Інші не зобов’язані ділитися з тобою власністю, почуттями чи думками. А якщо вони це роблять – то лише тому, що ти це заробила. І тільки ти зможеш пишатися любов’ю і повагою друзів, яких ти заслужила. Але ніколи не можна сприймати все це як належне. Якщо ти це зробиш – ти усіх цих людей втратиш. Вони не “твої по праву”. Завойовувати їх і “заробляти” їх потрібно щодня.

У мене наче гора з пліч звалилася, коли я зрозумів, що мені ніхто нічого не винен. Поки я думав, що мені належить, я витрачав жахливу кількість зусиль, фізичних і емоційних, щоб отримати своє. Але насправді ніхто не зобов’язаний мені хорошою поведінкою, повагою, дружбою, ввічливістю чи розумом. І в цей самий час, коли я це зрозумів, я став отримуавти значно більше задоволення від своїх відносин. Я сфокусувався на людях, які хочуть робити ті речі, які мені від них потрібні.
Я завжди пам’ятаю, що я можу отримати те, що мені потрібно, тільки якщо увійду в світ свого співбесідника. Я повинен розуміти, як він думає, що вважає важливим, чого врешті-решт хоче.

Тільки так я можу отримати від нього щось, що потрібно мені. І тільки зрозумівши людину, я можу сказати, чи дійсно мені треба щось від неї.

Не так просто підсумовувати в одному листі те, що мені вдалося зрозуміти за багато років. Але може якщо ти будеш перечитувати цей лист кожного Різдва, його сенс буде для тебе з кожним роком трішки яснішим.