Контрнаступ української армії на півдні України фактично ще не розпочався. Йдеться про окремі контрнаступальні дії ЗСУ, які поки що не мають масштабного характеру. Російські окупанти були спантеличені рішенням президента Зеленського про розробку плану щодо звільнення півдня, внаслідок чого величезне угруповання ворога чисельністю 25 тис. на правому березі Дніпра потрапило у пастку. На його повне знищення ЗСУ потрібно кілька тижнів.

Ще одну пастку агресору можна організувати і в окупованому Криму. Для цього потрібно знищити Кримський міст. У цьому можуть допомогти ракети дальньої дії ATACMS, які можуть передати Україні вже у вересні.

Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Олег Жданов.

– Що ви скажете з приводу контрнаступу на півдні? Звісно ж, усіх цікавить, як усе піде? Чи вдасться звільнити південь нашої країни?

– Так немає жодного контрнаступу. Я розумію, що на це всі чекають, але Генеральний штаб сказав: є окремі контрнаступальні дії на окремих ділянках. Але ніхто масовано не підвівся і не пішов широким фронтом в атаку.

– Що тоді ми можемо мати з цих окремих контрнаступальних дій? Наскільки вони серйозні?

– Вони можуть показати, наскільки стійка сьогодні оборона російських військ. Якщо оборона стійка, значить, ми зупинимося, якщо не стійка, значить, ми просуватимемося. Але в жодному разі масованого наступу сьогодні чекати взагалі не варто.

– Чому президент наказав зосередити сили саме на півдні? Чому для нас найважливішим є саме цей напрямок?

– Йдеться про розпорядження Генштабу щодо підготовки генплану операції зі звільнення півдня України. Це абсолютно нормальне явище. Далі було роз’яснення представника Офісу президента Подоляка про те, що це розпорядження було елементом інформаційно-психологічної операції, яку проводив Генеральний штаб ЗСУ.

І ця операція спрацювала. Росіяни злякалися, почали масове перегрупування військ. У результаті на правому березі Дніпра ми побачили 25 тис. російських вояків, що нас влаштувало, бо ми одразу почали обрізати їм шляхи логістики та знижувати боєздатність цього угруповання.

У цьому полягав стратегічний задум. Зараз на правому березі Дніпра перебуває найчисленніше і найбоєздатніше угруповання російських військ, воно замкнено нашими силами. І ми поступово його знищуємо нашими засобами дальньої дії.

– У якій перспективі можна повністю знищити це угруповання або зробити його небоєздатним?

– Можливо, місяць, може, півтора. Або так – від трьох до шести тижнів. Усе залежатиме від того, наскільки щільно ми закриємо капкан, тобто заблокуємо перекидання пального, боєприпасів, продовольства. Вони зараз возять усе це на поромах, човнах, на чому завгодно. А ми щодня завдаємо ударів по мостах, щоб максимально перешкоджати цьому.

Але там у них багато боєприпасів. Коли займає свої позиції, Росія завозить одразу десятки та сотні тонн боєприпасів усіх видів. До речі, в нещодавньому відео про те, як українці зайшли на відбиті позиції російських військ, в одному бліндажі лежав КамАЗ боєприпасів.

– Якщо говорити про пастки для ворога, зокрема в Криму, погодьтеся, добре було б вирішити питання з Кримським мостом. Чи настала “година Ч” для Кримського мосту?

– “Година Ч” для Кримського мосту настала давним-давно. Просто у нас досі немає засобів, щоб цей міст дістати. Якби нам передали ракети типу ATACMS, ми б уже давно дістали цей міст і взагалі не було б жодних проблем.

Принаймні ми постаралися хоча б не зруйнувати, а вивести його з ладу. Як Антонівський міст. Ми ж його не зруйнували, але зараз важка техніка пройти ним не може.

– До речі, чому не дають ATACMS і коли дадуть, якщо дадуть?

– Думаю, що дадуть. Можливо, у вересні ближче до ленд-лізу. Принаймні не зараз. США трохи пригальмовують щодо передачі нам озброєнь, ось що погано. Вони, схоже, мають власне бачення перебігу цієї кампанії.

– З’явилася інформація про те, що Туреччина могла дозволити Росії перекинути через протоку Босфор комплекси С-300.

– Так, я бачив цю інформацію. Але там важко сказати, чи дозволила Туреччина, чи Росія її обдурила. Начебто ці комплекси росіяни провезли на суховантажі з Сирії до РФ.

Але якщо росіяни справді обдурили турків, то Ердоган помститься за такі речі. Тому що з боку Росії це справді велика підстава.

– Тобто якщо до останнього часу Ердоган діяв за принципом “і нашим, і вашим”, то тепер він однозначно виступатиме проти Росії?

– Ердоган дуже різко змінив свою думку після Кримської платформи. Перед проведенням Кримської платформи міністерство фінансів США написало листа уряду Туреччини, після чого Туреччина зайняла дуже жорстку проукраїнську позицію і заявила, що не вагається, а якщо й вагається, то тільки разом із генеральною лінією НАТО.

Туркам дали зрозуміти, що вони можуть мати великі фінансові проблеми. Тож Ердоган так жорстко виступив на Кримській платформі. Можливо, ще й поведінка Росії могла підштовхнути його до такої позиції, коли він заявив, що передача Криму має бути підставою для початку переговорів між Росією та Україною. Такою є сьогодні офіційна позиція Анкари.

Для нас це великий позитив. Якщо раніше Анкара висловлювалася лише за мирні переговори щодо врегулювання конфлікту, надавала для них свою територію, то сьогодні Анкара висловила жорстку позицію щодо умов переговорів. І ця позиція нас повністю влаштовує.