Все більше жителів Бурятії відмовляються воювати в Україні.

Військовослужбовці пишуть рапорти, але їх не розглядають, а солдатів замикають у комендатурі, або ж знову відправляють на передову.

Про це розповіла голова Фонду “Вільна Бурятія” Олександра Гармажапова в ефірі телеканалу Freedom.

За її словами, до Фонду щодня надходить від військових дедалі більше звернень про допомогу.

“На окупованій території, на сході України, зараз близько 17 осіб, серед яких є тувинці, є буряти, є росіяни. Вони написали 3 тижні тому заяви про розірвання контракту. Їх зачинили у комендатурі, не випускають, і вони дуже бояться, що їх відправлять на передову без екіпірування, щоби просто тихо застрелити. Вони нам щодня пишуть”, – розповіла Гармажапова.

Вона повідомила, що вже близько пів сотні бурятських контрактників відмовилися воювати в Україні, розірвали контракт та змогли повернутися додому. Чергова група із 150 осіб прибула до Республіки 9 липня.

За словами очільниці фонду “Вільна Бурятія”, не зважаючи на те, що згідно з контрактом бійці можуть його розірвати, їх переконують у зворотньому, погрожують судом, замикають, забирають телефони, відмовляються приймати та розглядати рапорти.

“Командири вдають, що не бачать рапорти, ставлять печатки “схильний до брехні та зради” – говорить Олександра Гармажапова.

За її словами, тиждень тому було опубліковано звернення дружин військовослужбовців із Бурятії, які просили замінити їх на інших чоловіків і повернути їх на батьківщину. Насправді їхні чоловіки вже поверталися додому, але на момент оприлюднення звернення їх розвернули назад, тож багатьом довелося просто вистрибувати з автобуса під час руху.

“На момент запису відео їхні чоловіки вже написали рапорти про розірвання контракту. Але вийшло так, що після появи їхнього відеозвернення в Мережі автобус із цими чоловіками, які вже їхали додому, розвернули, і їх знову відправили на територію, окуповану в Україні, і залишили там ще на 10 днів. І ось учора сьогодні почали прилітати літаки, і там вже є ті, хто відмовився. Контракт розірвати можна. Покарання за це немає. Це реально. Та їх тримали замкненими, але їм вдалося повернутися. Або ось так, або вантажем 200”, – говорить очільниця фонду.

Вона додає, що військовослужбовці з Бурятії відмовляються воювати в Україні не лише через страх загибелі, але й нерозуміння того, чому вони мають “денацифікувати” Україну.

“Зі мною зв’язувався один військовий, якому вдалося розірвати контракт, він сказав: “Я не хочу бути окупантом. І я не розумію, чому ми “денацифікуємо” Україну, якщо я 9 років жив у Москві і стикався там із расизмом та ксенофобією”. Я часто на початку чула фрази про те, що “там же НАТО потрібна демілітаризація”. І тоді я нагадую — “вам у Москві кажуть, що ви “чурки” та “вузькоокі” і маєте їхати до себе додому. Ви впевнені, що “денацифікації” потребує Україна? Ви кажете, що хочете захищати російську мову в Україні?

Згадайте, що відбувається з мовами корінних народів Росії у Росії? І що саме Володимир Путін був ініціатором того, щоб ваша мова була переведена в розряд факультативу і стала необов’язковою до вивчення”. І тоді у людей щось клацає”, – резюмувала Гармажапова.