Батьки завжди вчили мене допомагати іншим, говорили, що якщо ти робиш щось добре, то тобі буде за це винагорода. Їх слова виявилися правдивими для мене, тому що мій хороший вчинок був винагороджений, так як навіть я собі уявити не міг. Вранці я їхав у трамваї в університет, тому що в той день повинен був здавати іспит. Коли я сів, то під сидінням почув, що до чогось доторкаюся ногою. Я глянув під нього і побачив маленьку жіночу сумочку. Коли я відкрив її, то в ній був мобільний телефон, гаманець з грошима і паспорт. Я здивувався, тому що ще ніколи нічого не знаходив, а тут дорогий телефон і гроші.

Коли я заглянув в паспорт, то побачив, що ці речі належать красивій молодій дівчині, напевно, також студентці. У телефоні я вирішив глянути останні набрані номери і серед них був контакт «Брат». Я подзвонив і підняв молодий чоловік, якому я розповів про знахідку. Виявилося, що він і його сестра вчаться в тому університеті. Він сказав, що вона зараз на парах, і попросив підійти до нього в аудиторію і віддати знахідку. Я погодився, тому що мені було по дорозі, я їхав до університету. Я на перерві зайшов в аудиторію, де повинна була бути дівчина, і побачив її. На передостанній парті сиділа Олена; я її впізнав, бо бачив її фотографію в паспорті. Я підійшов до неї і сказав, що знайшов її сумку.

Дівчина була дуже здивована і щиро мене подякувала; вона сказала, що дуже переживала через те, що забула сумку в трамваї, тому що гроші в гаманці були для того, щоб оплатити рік навчання в університеті. Вона запропонувала купити мені обід в студентській їдальні в знак подяки. Я погодився, і ми домовилися зустрітися о другій годині. Я пішов здавати іспит і отримав дуже високі бали. Мені сьогодні пощастило: я допоміг дівчині і здав іспит. Згодом ми зустрілися в їдальні: Олена виявилася дуже розумною і цікавою дівчиною, тому я запропонував зустрітися ще раз. Ми почали зустрічатися, а через три роки одружилися. Зараз ми дуже щасливі, і у нас двоє дітей. Я колись зробив добру справу і навіть не очікував, що отримаю таку нагороду.